Чим небезпечне хропіння і як його позбутися

Багато хто зіштовхувався із проблемою храпу. Як особисто, так і у знайомих і близьких людей. Громоподібний, або схожий на завивання вітру, чи легенький, подібний до котячого муркотіння, – усі ці різновиди храпу приносять дискомфорт абсолютно по-різному, але майже однаково негативно впливають на здоров’я. За статистичними даними, уночі хропить щонайменше кожен десятий житель землі. Однак серед старшого покоління цей відсоток набагато більший.

Прийнято вважати, що храп – це проблема радше косметичного характеру, ніж небезпечна недуга. Проте, усе не так просто, адже вона напряму пов’язана з диханням, а отже – може провокувати захворювання серцево-судинної системи.

Часто людина навіть не знає про те, що хропить уві сні. Як правило, про це їй ті, хто спить із нею під одним дахом. Саме рідні можуть дізнатися, наскільки серйозною є проблема. Коли людина хропе, то спочатку видає звуки, а потім ніби захлинається повітрям. Після невеликої паузи хропіння починається знову. Власне, ця пауза – не що інше, як затримка дихання. І чим більше таких небезпечних пауз посеред ночі, тим до більш гострих наслідків може призвести храп.

Інфаркт, інсульт, імпотенція

Як правило, до хропіння призводять послаблення тонусу м’язів глотки (а ще – викривлення носової перегородки, хронічний риніт, збільшення мигдаликів глотки та навіть порушення прикусу). При цьому чим більше послаблення, тим сильніше звужується просвіт дихальних шляхів, а отже, повітря взагалі перестає потрапляти до них. Коли людина не спить, тканини у горлі та верхніх дихальних шляхах відкриті нормально. Проте під час сну тканини та язик розслаблені й можуть блокувати рух повітря. Під час сну вони розслаблюються та можуть частково блокувати рух повітря. Власне, саме від того, що повітря має проходити крізь перепони, і виникає характерний звук.

При цьому найбільша небезпека – розвиток так званого синдрому обструктивного апное. Тобто багаторазові зупинки дихання під час сну, які у свою чергу викликають надмірну сонливість, підвищення тиску та порушення серцевого ритму. Коли дихання зупиняється, рівень кисню в крові падає. Мозок, відчуваючи небезпеку, дає сигнал тілу – і людина прокидається. Проте, поки вона знову засинає, ситуація повторюється. Так може тривати всю ніч.

Як правило, такі короткочасні пробудження людина навіть не запам’ятовує. Проте від цього вони не стають менш небезпечними.Адже чим більше таких випадків, тим менше шансів на здоровий сон, а організм перебуватиме в умовах постійного браку кисню, що відображатиметься на всіх органах та системах.

Загалом, у людини, що страждає на вищезгаданий синдром, у десятки разів збільшується ризик інсультів та інфарктів. А через постійні прокидання, так званої повільної фази сну практично не буває. А це у свою чергу викликає проблеми в статевому житті. Справа в тому, що саме під час повільного сну організм виробляє чоловічий гормон тестостерон. Відповідно, храп – це не просто неприємний для оточуючих звук, а й потенційне джерело цілого ряду проблем.

Профілактика та лікування

Хропіння призводить до вищезгаданого далеко не в усіх випадках. Та це не означає, що його варто ігнорувати і сподіватися на краще. Особливо коли під час сну людина хропить практично безперестанку й прокидається за ніч десятки разів.

Крайні випадки проблем із храпом потребують навіть хірургічного втручання. Однак з небезпечною проблемою можна поборотися й самому. Для початку варто уникати алкоголю та заспокійливих препаратів. Або, принаймні, не вживати пізніше, ніж за чотири години до сну. Справа в тому, що вони розслабляють м’язи та змушують їх неконтрольовано опадати.

Хропіння виникає частіше, якщо ви спите на спині, оскільки так розслаблений язик більш схильний до блокування повітряних шляхів. Якщо лягти на бік, піднявши голову на декілька сантиметрів, або використовувати спеціальні ортопедичні подушки для шиї, то хропіння може зникнути зовсім.

Деякі лікарі навіть радять прив’язувати до спини якийсь округлий предмет, аби не перевертатися вночі на спину. Проте експериментувати з цим без консультації фахівця не варто.

Варто також переглянути й інші шкідливі звички і пройти більш повний медогляд. Зокрема, тютюновий дим подразнює тканини горла. Через це і без того завузькі дихальні шляхи звужуються ще сильніше, і відповідно перебої з повітрям починаються швидше.

Причина хропіння може бути й у запаленнях та інших проблемах із носом. Для того аби усунути їх та з’ясувати, що і до чого, варто звернутися до стоматолога та лора і пройти повну діагностику проблеми.

Шансів для появи хропіння додають і проблеми із зайвою вагою. Тож із нею також варто боротися.

Цікаво, що коли корінь проблеми все-таки у м’язах шиї та горлі, то їх можна підсилити за допомогою вправ. Проте, оскільки кожна людина індивідуальна, конкретний спектр таких вправ має прописати фахівець. Але тут варто пам’ятати, що для того аби вони дали бодай якийсь результат, займатися потрібно систематично.