Що почитати. Добірка книг, про людяність та як правильно спати, щоб стати щасливим

Продовжуємо проєкт «Літпорада», який реалізується Чернігівською Медіа Групою у партнерстві з Чернігівською міською бібліотекою імені М.М. Коцюбинського. До вашої уваги черговий огляд новинок від українських та зарубіжних авторів.

Мері Енн Шеффер, Енні Берровз. Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння. – Харків: Віват, 2019

Чи може книга, у якій розповідається про жахи Другої світової війни та окупацію бути світлою? Як це не парадоксально, так, якщо йдеться про «Клуб любителів книжок…» Цей роман, захопливий і життєствердний, про те, що навіть у найстрашніші часи можна й треба залишатися людиною. А плекати в собі цю людяність допомагають друзі й хороші книжки.

Англія, 1946 рік. Головна героїня, Джулієт, – письменниця, яка шукає тему для своєї нової книги. Вона отримує листа від невідомого чоловіка – фермера з мальовничого острова Гернсі. Випадково до його рук потрапила книга, яка колись належала Джулієт. Із листів дівчина дізнається про «Клуб любителів книжок і пирогів із картопляного лушпиння», який заснували мешканці острова під час німецької окупації Гернсі. У темні часи суцільного старху, голоду, холоду та безнадії саме книжки допомагали цим людям триматися та вірити в краще. Джулієт починає листуватися з членами Клубу. А тоді й сама вирушає на Гернсі, аби перенести історії цих людей на папір.

Часом дивакуваті й наївні, але завжди щирі мешканці острова, які завжди готові прийти на допомогу у важку хвилину, стають справжніми друзями Джулієт. У книзі багато важких і трагічних сторінок про війну, але тут немає безнадії. «Клуб любителів книжок…» наповенний тонким гумором, влучним описом характерів персонажів і змалюванням неймоіврних острівних пейзажів.

Також у романі присутня романтична лінія, досить своєрідна й незвичайна. Як і сама книга.

У рік виходу роману, видання «Time» та «USA Today» назвали «Клуб…» однією з десяти найкращих книг року.

Ольга Маслова, Вероніка Бєльська. Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням. – Київ: Віхола. 2021

«Сон – це щоденна подорож у відпустку наодинці з собою», – пишуть авторки книги у передмові. Як зробити, щоб ця подорож була приємною? Тривалість та якість сну ­– одна з основ здорового довголіття. Це те саме «молодильне яблучко», яке корисніше їсти саме вночі.

Хронобіологія – це наука про механізми й роль біологічних ритмів. Вони носять індивідуальний характер, тому поверхневі поради про користь для всіх раннього підйому або «як висипатися за три години» є безглуздими.

Кожна людина має свій хронотип, але це значно складніше, ніж ділення на «сов» і «жайворонків». Хронотип, як пазл, складається з різних компонентів. На якісь із них ми можемо впливати, на якісь – ні.

Що таке світлові подразники і як вони пов’язані з якістю сну? Як пом’якшити шкоду для здоров’я, пов’язану з роботою в нічний час, або зміною часових поясів? Чому перехід на літній/зимовий час справді шкідливий для самопочуття? При яких розладах сну не треба зволікати з візитом до лікаря? Чим небезпечний надто тривалий сон? Особливості дитячого сну, та чому тут надзвичайно важливий режим?

Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в книзі «Коли я нарешті висплюся?» Обидві авторки є дипломованими біологинями, тренерками проєкту «Школа довголіття», що присвячений здоровому способу життя без перегинів.

У кінці книги вміщені практичні вправи, які дозволять визначити свої індивідуальні ритми та покращити якість сну. Сон надзвичайно важливий і водночас недооцінений ресурс. Ми всі спимо, але з цією книгою матимемо шанс нарешті виспатися.