З першої хвилини життя: хто і як в Чернігові доглядає за немовлятами

Турбуватися про здоров’я дитини майбутні матусі розпочинають ще з народження. Вони активно відвідують лікарів та виконують усі важливі рекомендації. А вже з першої хвилини життя немовляти, за його здоров’ям починає стежити неонатолог. Що це за професія та які складнощі несе за собою, розповіла лікарка-неонатолог чернігівського пологового будинку.

Завідувачка неонатального відділення з ліжками постінтенсивного виходжування для новонароджених КНП «Пологовий будинок» Чернігівської міської ради Вікторія Базарна у неонатології вже понад десять років. Маючи велике бажання допомагати дітям, жінка, після закінчення університету, два роки проходила інтернатуру в Києві, а потім вирішила працювати у Чернігові.

Вікторія Базарна, Фото: Валентина Гавриленко

«НА ПОЛОГАХ МАЮТЬ БУТИ НЕ ТІЛЬКИ АКУШЕРИ, А Й ЛІКАР-НЕОНАТОЛОГ»

— Пані Вікторія, розкажіть нашим читачам, чим саме займається лікар-неонатолог?

— Взагалі, неонатологія – що це? Neo – це новий, natus – це народження, і logos – наука. Це напрям медицини, який займається дослідженням, лікуванням, виходжуванням новонароджених дітей. Немовлята у нас є і доношені, які народилися вчасно, і передчасно народжені. Коли ми знаємо про передчасні пологи, то заздалегідь готуємося до того, що народиться дитина, якій потрібно надати допомогу. Інколи буває, що малюк з моменту народження не може дихати. Кожен лікар-неонатолог володіє технікою повної реанімаційної допомоги, тобто ми можемо провести серцево-легеневу реанімацію, заінтубувати дитину, надати їй штучну вентиляцію легень. Для недоношених дітей дуже важлива перша «золота» хвилина життя. Вона впливає на подальше виходжування та розвиток малюка.

Не завжди діти народжуються здоровими. У нас є спеціальне відділення, де ми їх стабілізуємо, лікуємо, проводимо інтенсивну терапію. Діти, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії, там виходжуються. Наприклад, передчасно народжена дитина лежить в кувезі, набирає масу, у неї є дихальна підтримка. Як тільки в новонароджених вже з’являється смоктальний рефлекс, і стан стабільний, їх переводять до мам, і продовжують виходжування.

— Протягом скількох днів та як лікар-неонатолог стежить за здоровою дитиною?

— З моменту народження і до виписки. Зараз, за наказом Міністерства охорони здоров’я, мають бути на пологах не тільки акушери, а й лікар-неонатолог. Народжується дитина, і ми робимо первинну оцінку, висновок, чи задовільний стан дитини, чи є якась вроджена вада, чи це доношена чи не доношена дитина, робимо оцінку за шкалою Апгар, визначаємо, чи немає інфекції. Якщо лікар говорить, що стан задовільний, то мама з дитиною перебуває у пологовому залі. Пізніше, через дві години знову оглядаємо. А потім кожного дня оцінюємо стан, робимо призначення на вакцинацію, адже обов’язково перед щепленням дитину має оглянути лікар-неонатолог. Мамі проводять консультації з приводу грудного вигодовування. Доволі часто, коли перші пологи, у мам велика кількість питань. Ми їм усе розповідаємо, даємо корисні поради щодо догляду за малюком. Також посистемно робимо оцінку дитини, проводимо аускультацію серця, легенів, дивимося неврологічний статус, даємо загальну клінічну оцінку стану новонародженого.

— Доволі об’ємна робота у неонатолога. Як багато у пологовому Чернігова таких лікарів?

— У нас 10 лікарів-неонатологів.

«ЛИШЕ ЗА ДВІ ДОБИ ЛІКАРЮ-НЕОНАТОЛОГУ ПОТРІБНО ОЦІНИТИ СТАН ДИТИНИ ТА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК»

— З якими проблемами доводиться стикатися неонатологу при роботі?

— Взагалі, кожному неонатологу потрібно розрізнити де дитина хвора, а де здорова. Якщо пологи фізіологічні, то за наказом Міністерства охорони здоров’я виписка рання. Уже після 48 годин життя ми можемо виписати дитину. Тобто лише за дві доби лікарю-неонатологу потрібно оцінити стан дитини та зробити висновок.

— Чи трапляються батьки, які не прислухаються до лікаря-неонатолога, адже впевненні, що знають краще?

Ситуації бувають різні. Більшість прислухаються, особливо останнім часом. Іноді батьки проти вакцинації. Запитуєш, чому не хочете, а вони навіть не можуть дати відповідь. Ми проводимо бесіди з батьками, пояснюємо навіщо це, які переваги, і здебільшого до нас прислухаються. Взагалі, у нас лікування і перебування лише за згодою батьків. Ми пояснюємо, для чого ті чи інші процедури, чому це потрібно, і обов’язково беремо письмову згоду мами. Якщо мова йде про збереження життя, то батьки завжди говорять, щоб ми робили все, що потрібно.

— Ви говорили про передчасно народжених. З якими ще проблемами зі здоров’ям дітям доводиться довше перебувати у пологовому?

— Фізіологічні діти на грудному вигодовуванні з мамами можуть стикаються з такою проблемою як жовтяниця новонароджених. Це стан, коли підвищується білірубін і колір шкіри дитини стає жовтяничного забарвлення. Жовтяниця з’являється на кінець другої чи початок третьої доби, якраз на момент виписки. Мами уже хочуть додому, можуть поплакати, але вони хвилюються за стан дитини, тому залишаються на кілька днів задля здоров’я малюка.

Під час аускультації ми можемо виявити, наприклад, вроджену ваду серця. У нас є можливість зробити ультразвукове дослідження серця, пульсоксиметрію – це насичення крові киснем, яке називається сатурація. Ми співпрацюємо із закладами третього рівня. Якщо виявляємо критичну ваду, яка потребує оперативного втручання, то зв’язуємося з клінікою у Києві та транспортуємо дітей на своєму реанімобілі, який надійшов як гуманітарна допомога.

«Є НЕВЕЛИКИЙ ВІДСОТОК ДІТЕЙ, ЯКІ, НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ВСІ НАШІ ЗУСИЛЛЯ, НЕ ЖИТТЄЗДАТНІ»

— Чи складно морально бачити хворих та покинутих дітей?

— Дуже складно, покинутих – так взагалі… Ми до них звикаємо. Діти, від яких відмовилися, лежать у нас не один тиждень. Для того, щоб перевести у будинок дитини, збирається пакет документів, потрібні не тільки медичні обстеження, а й юридичні документи, довідки від соціальної служби, робиться свідоцтво про народження, і тільки після цього ми переводимо немовля до Прилуцького обласного будинку дитини «Надія». Це займає приблизно 1,5-2 місяця, в залежності від ситуації. Вони довго перебувають, і ми до них звикаємо. Якщо вже є свідоцтво про народження, то є й імена, ми до них звертаємося, та й вони вже у місяць-два починають щось розуміти.

Вікторія Базарна, Фото: Валентина Гавриленко

— Чи можна сказати, що у Чернігові одиниці таких дітей?

— Так, небагато. В нашому пологовому будинку кілька дітей на рік. Але окрім нашого, в області ще декілька закладів, де народжуються діти. Там не велика кількість пологів, багатьох скеровують до нас. Зазвичай відмовляються ті, що приїжджають з районів. У місті – практично немає покинутих. Були у нас випадки, коли мама відмовилася, а через тиждень-два прийшла, відкликала заяву і забрала малюка. Ми обов’язково проводимо бесіди, дізнаємося, чому жінка вирішила піти на такий крок. Пояснюємо, що найбільше ця дитина потрібна лише мамі. Якщо є намір відмови, то ми обов’язково повідомляємо про це працівникам соціальної служби.

— Який випадок за увесь термін роботи вразив Вас найбільше?

— Було багато випадків, кожен залишає якийсь відбиток. Для нас, як лікарів-клініцистів, цікаві випадки – це якісь вроджені синдроми, про які ти читав лише в книзі і ніколи не бачив.

Якщо народжується дитина з вродженими вадами, мама якої не перебувала на обліку, такі теж є, то звичайно дуже їх шкода. Є невеликий відсоток дітей, які, не зважаючи на всі наші зусилля, не життєздатні. У нас є сучасні апарати ШВЛ, сучасні інфузомати, сучасні розчини для парентерального харчування. Але існують такі критичні вади, коли народжується з виду абсолютно здорова дитина, але насправді вона не життєздатна, і такі діти помирають. Дуже тяжко бачити це.

— Чи побутують серед мам міфи, щодо догляду за немовлям, які можуть лише нашкодити?

— Бояться купати дітей поки не відпаде пуповинний залишок. Наголошуємо, що це можна робити, але обов’язково після купання його треба обробити розчином антисептика. Багато хто боїться, не купає, але ж пуповинний залишок може триматися довше двох тижнів. Також можуть бачити вдома вже якісь виділення, наприклад сльоза з ока дитини, і потім закапують своїм грудним молоком, або ніс закапують якщо думають, що є якась проблема. Вважають, що це корисно, але цього не потрібно робити.

«БУЛО ХОЛОДНО, ВИБИТІ ВІКНА ПІСЛЯ ПРИЛЬОТУ, ВСІ ЗНАХОДИЛИСЯ У БОМБОСХОВИЩІ»

— Як доводилося працювати під час бойових дій?

— Під час бойових дій я була на робочому місці. У нас було багато дітей і багато пологів. Дякувати Богу, діти всі гарні народжувалися. Ті, які були у відділенні інтенсивної терапії та у стабільному стані, частково були переведені до мам, їх виписували. Батьки просили виписати їх, бо виїжджали з міста. Було декілька дітей, яких ми перевели у Київ. Частину новонароджених забирав реанімобіль з Києва, частину дітей ми транспортували до столиці, коли вже був пошкоджений міст через Десну, завдяки волонтерам.

Було холодно, вибиті вікна після прильоту, всі знаходилися у бомбосховищі. Виписка була рання, через добу, якщо кесарів розтин, то близько двох діб, залежно від стану матері. Мами дуже хвилювалися, що вони поїдуть, залишаться самі з дитиною вдома, ні до кого звертатися. Ми казали, щоб зверталися до нас, писали повідомлення, бо зв’язок був не постійний. Тому матусі дзвонили, писали після виписки. Були батьки, які просилися на виписку, а потім приїжджали назад. Вони знаходилися в нашому укритті, ми ходили оглядати їх. Мами активно хотіли годувати грудьми, і не зважаючи на стрес, у них було молоко. Всі діти перебували на грудному вигодовуванні. Також у нас була можливість увімкнути необхідне обладнання для виходжування новонароджених. Завдяки генераторам працювали лампи променевого, кувез, апарат ШВЛ.

«МИ ВИХОДЖУЄМО 22-ТИЖНЕВУ ДИТИНУ, ВАГА ЯКОЇ 500 ГРАМ»

— Медицина активно розвивається. Чи можна це сказати й про неонатологію?

— Неонатологія якраз дуже стрімко розвивається, адже це молода наука. З 2007 року живонародження фіксується із повних 22 тижнів гестації. Раніше це був набагато більший термін, а зараз ми виходжуємо 22-тижневу дитину, вага якої 500 грам. У зв’язку з цим є велика кількість сучасних кувезів, де створюється термальне середовище, наближене до внутрішньоутробного життя. І вологість, і температурний режим підтримується, і сучасна дихальна апаратура, яка не вражає ні центральну нервову систему, ні легені дитини. Існує дуже велика кількість сучасних препаратів, які допомагають виходити цих дітей. Неонатологія не стоїть на місці.

— Чи пришвидшує розвиток неонатології у Чернігові допомога з-за кордону?

— За період повномасштабного вторгнення ми отримали і у відділення інтенсивної терапії сучасне обладнання, і в наше також. У нас з’явилася апаратура для підтримки теплового ланцюжка, пульсоксиметри та інше обладнання. Ми були добре забезпечені апаратурою, оскільки наш заклад доволі потужний, так як виконує функцію перинатального центру, але ще й додатково отримали нове сучасне медичне обладнання для виходжування немовлят. Так що нехай чернігівські жінки не бояться і народжують діток, а ми допоможемо у разі необхідності!

Валентина Гавриленко
Чернігівська Медіа Група