Содержимое
[ad_1]
У другу суботу вересня (тобто сьогодні, 9 вересня, якщо Ви читаєте цей матеріал у день його виходу) в Україні традиційно відзначається День фізичної культури та спорту. Тому у цей день ми вирішили згадати про чернігівський спорт. А якщо бути більш точними – про чернігівські стадіони, що були пошкоджені у наслідок дій білорусо-російських окупантів.
Чернігів навіть до початку повномасштабного вторгнення не міг похвалитися великою кількістю сучасних спортивних об’єктів. Наприклад, футбольна «Десна», через стан міських стадіонів, не могла проводити єврокубкові матчі вдома, а волейбольний «Буревісник», також з причин застарілості спортивної інфраструктури, не міг грати у Чернігові навіть домашні матчі української Суперліги. Хокеїсти ж обласного центру одного з найпівнічніших регіонів України й зовсім могли лише мріяти не те, що про штучний лід, а хоча б про нормальну хокейну коробку…
Але широкомасштабна війна, та безжальні дії окупаційних військ ситуацію тільки погіршили: під час облоги Чернігова постраждали 5 з 6 чернігівських стадіонів. Ми дізналися що з ними зараз.
Одразу маємо попередити, що це буде лонгрід (тобто інформації ми зібрали багато). Тепер ви попереджені. Отже, вйо читати!
ОНСЦ «Чернігів» (колишній стадіон ім. Гагаріна)
Спочатку про «базу»: КП «Стадіон імені Ю. О. Гагаріна» Чернігівської міської ради було ліквідовано 29 квітня 2009 року. З того часу, де-юре, стадіону Гагаріна у Чернігові не існує. Керує цілісним майновим комплексом стадіону державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів».
22 лютого 2022-го року (тобто за два дні до повномасштабного вторгнення) на стадіоні мав розпочатися Кубок України з важкої атлетики. Змагання відмінили за пару днів до їх початку, втім на стадіоні продовжували жити та тренуватися члени збірної України з важкої атлетики.
Зараз прийнято вважати, що удар по стадіону був один – 11 березня 2022-го, коли військово-космічні(гірка іронія, — прим.) сили Росії скинули 8 авіабомб на стадіон. Але обстріли почалися раніше – як розповідає директор ОНСЦ «Чернігів» Андрій Волков, до цього стадіон кілька днів обстрілювали з мінометів. Члени збірної України встигли виїхати звідти вже під час мінометних обстрілів – за 4 дні до авіабомбардування.
Після закінчення облоги навколо стадіону ходило багато чуток. Й про те, що на його відновлення виділять понад 600 мільйонів, й що відновлювати стадіон буде дортмундська «Боруссія». Але, на ділі, основне поле стадіону, яке ще наприкінці 2021-го року вважалося одним з кращих природних газонів України, зараз являє собою сумну пустку, з якої де-не-де купками проростають бур’яни.
—У бюджеті була закладена сума на проектно-кошторисну документацію. Тобто ми мали зробити всі експертизи по руйнуванню, щодо завданої шкоди, та підготувати передпроектну документацію для початку проектування (відновлення стадіону, — прим.). Так як фінансування було затримано на невизначений термін – ми ще ані копійки грошей з бюджету не отримали, ми зробили лише дві експертизи (й ті у борг): відновили технічний паспорт Східної трибуни (це та, на якісь останніми роками розташовувались фанатські сектори «Десни» та команд-гостей, — прим.), яка в нас рахувалася як недобудова, й зробили основну експертизу руйнувань (щоб було видно, які споруди пошкоджені та чи підлягають вони відновленню). За ці експертизи ми досі не розрахувалися. Тож, зрозуміли, що передпроектну документацію цього року не встигаємо закінчити,– каже Андрій Волков.
У 2023-му в ОНСЦ «Чернігів» планували хоча б відновити маленьке штучне поле (воно знаходиться праворуч від центрального входу) та покращити роздягальні. Адже тут досі тренуються юні футболісти дитячої спортивної школи «Десна» (хоча і у це поле також прилетіла бомба, тож, половина його зовсім непридатна для тренувань, а переодягатися футболістам минулої зими доводилося у сараї з буржуйкою та без туалету).
Втім, після скандалу, що виникнув навколо виділення 145 мільйонів гривень на ремонт стадіону у Ківерцях Волинської області, схоже, що й відновлення штучного газону на чернігівському стадіоні теж стало на паузу. Втім, Андрій Волков каже, що, за бажання, роботи можна провести ще цього року:
—Ми дуже сподівалися, що цього року відремонтуємо хоча б одну роздягальню, зробимо туалети, душові. Й, звісно, планували повністю капітально відремонтувати штучний майданчик. Наразі ми надаємо (для СДЮШОР «Десна», чиї вихованці тренуються на цьому полі, — прим.) такі аварійні умови, що не можемо брати гроші (за оренду, — прим.). Тож вони тренуються в нас безкоштовно й наше державне підприємство не отримує ані копійки грошей. На сьогодні в нас немає ніякої діяльності, яка могла б нас (фінансово, – прим.) підтримувати,– зізнається Андрій Волков. – Як керівник, я завжди сподіваюся до останнього. Ще, теоретично, за термінами, ми встигаємо відремонтувати майданчик, але все залежить від фінансування. Насправді, роботи небагато – на 2-3 місяці. До початку морозів можемо встигнути пройти всі тендерні процедури та впоратися з роботами.
Загалом, фінанси (вірніше, їх відсутність) є головною проблемою, що стоїть на шляху відновлення стадіону. Нещодавно у медіа була озвучена цифра у 620 мільйонів гривень, які, начебто, вже виділили на ремонт стадіону. Втім, як виявилося, про виділення цих коштів наразі не йдеться – це лише орієнтовний кошторис, який був поданий до міністерства молоді та спорту:
—Я, як директор державного підприємства, зобов’язаний був приблизно зорієнтувати міністерство на інвестиції, які нам потрібні, загалом. 620 мільйонів – це сума, яка потрібна на повне відновлення олімпійського центру, хоча б у тому функціоналі, в якому він був: ми на олімпійському рівні підтримували 4 види спорту – бокс, легка та важка атлетика, футбол й дві школи паралімпійців, – пояснює Андрій Волков. – Це й був інвестиційний план, який ми подали на міністерство. Ми зв’язалися з будівельними кампаніями, вони нам, дуже приблизно, сказали скільки це коштуватиме, ми написали (у інвестиційному плані, який подали до мінмолодьспорту, – прим.), що протягом 4-5 років ми плануємо відбудувати новий олімпійський центр. Це план на інвестиції, які ми, як державне підприємство, очікуємо. Мова про виділення цих коштів не йшла узагалі. Адже ми всі розуміємо, що у країні війна, й що зараз будувати ніхто не буде. Єдине на чому ми наполягаємо – на тому, аби відремонтували поле для дітей.
Як розповідає Андрій Волков, за останні 1,5 роки на стадіоні побувало понад 20 делегацій різноманітних посольств, але до предметної розмови щодо відбудови стадіону справа не дійшла. Не бачили в ОНСЦ й коштів від дортмундської «Боруссії».
Єдині, хто цьогоріч допоміг ОНСЦ «Чернігів» – Чернігівська ОВА та капітан збірної України з футболу Андрій Ярмоленко. Ярмоленко виділив 150 тисяч, приблизно стільки ж – ОВА. Втім, ці кошти пішли не на рахунок ОНСЦ – вони покрили борг підприємства за електроенергію, що виник ще до повномасштабного вторгнення. А закриття цього боргу, у свою чергу, дозволило розблокувати рахунки стадіону.
Спорткомплекс «Хімік»
До повномасштабного вторгнення на цьому стадіоні проводилися всеукраїнські дитячо-юнацькі футбольні змагання, тренувалися стрільці з луку… Тут був ледве не єдиний у Чернігові корт для великого тенісу, й саме на полі стадіону «Хімік» чернігівський «Камелот» у 2019-му році виграв історичну «бронзу» Першої ліги чемпіонату України з регбі-7.
Але найбільше комплекс був відомий своєю базою для настільного тенісу. Тут не тільки проходили матчі чемпіонату України (чернігівська чоловіча команда «ПАСС-АВТО» грала у Суперлізі), а й грали свої міжнародні матчі як жіноча, так й чоловіча збірні України.
«Хімік» також істотно постраждав через обстріли росіян, але, завдячуючи коштам приватного власника, відбудова комплексу відбувається набагато динамічніше, ніж на попередньому стадіоні.
—Спортзал новий – там повністю дах згорів, підлога згоріла, тенісні столи – половина, тенісні корти були зруйновані…. Руйнувань було багато, адже і прильотів було багато,– розповідає власник спорткомплексу «Хімік» Вадим Лунегов. – Відновлювали усе власним коштом – орієнтовно обійшлося у 170 тисяч доларів (понад 6 мільйонів гривень, – прим.).
Відновлювати футбольне поле допомагали власники ФК «Чернігів-ШВСМ», адже після руйнування «Чернігів-Арени» (про це мова піде нижче), вони шукали місце для тренувань. Тож наразі футбольне поле виглядає непогано.
Взагалі, на стадіоні триває життя. А у відновленому комплексі для настільного тенісу знову проводяться змагання: як нам повідомила віце-мер Чернігова Вікторія Пекур, у травні 2023-го року тут, зокрема, проводився чемпіонат України з настільного тенісу серед юніорів.
Стадіон «Чернігів-Арена»
«Чернігів-Арена» (не плутати з ОНСЦ «Чернігів») – домашня арена клубу Першої ліги ФК «Чернігів-ШВСМ». До повномасштабного вторгнення тут грали матчі футбольної Другої ліги, а також чемпіонату юнацьких команд УПЛ.
Розташована арена на ЗАЗі – районі, який, під час російської облоги Чернігова точно не був у переліку найбільш безпечних. Отже прилітало сюди неодноразово:
—Приліт був не один. Але ми точно не знаємо, в які ці дні сталося: у перший тиждень ми ще намагалися чергувати на спорткомплексі. Після того як події загострилися, на жаль, на якісь час стадіон залишився без нагляду. А вже коли ворожі війська відійшли, ми побачили кілька прильотів. Це були й великі ракети, було багато маленьких (я так розумію, це касетні), які падали на футбольне поле – вони дуже сильно пошкодили штучну траву, – розповідає про руйнування генеральний директор ФК «Чернігів-ШВСМ» Микола Синиця. – Була пошкоджена вхідна група, де був фан-шоп, кафе, приміщення з роздягальнями команд – там вибило вікна та двері, пошкоджені камери відеонагляду, трибуни…
Відновлювали стадіон власними силами клубу.
—На жаль, не вдалося залучити ані бюджетні кошти, ані кошти міжнародних донорів – тобто усе за власний рахунок. Наразі ми змогли відновити покриття футбольного поля до такого рівня, що на ньому можна проводити тренування, дитячі турніри (ще взимку ми публікували фоторепортаж з «Чернігів-Арени», – прим.). Але навіть тренуватися доросла команда ФК «Чернігів» не може. Тим більше, не може проводити офіційні матчі. Взагалі, покриття у дуже поганому стані й для повноцінного відновлення потрібна повна заміна всього газону, – каже Микола Синиця.
Через це тренується ФК «Чернігів» на «Хіміку», а грає домашні матчі на «Юності». Замінити повністю газон своїми силами ані в цьому, ані в наступному році у ФК «Чернігів», за прогнозами, не вистачить фінансових можливостей. Тому у клубі сподіваються отримати якусь міжнародну допомогу.
Власники ФК «Чернігів» вже вклали у відновлення стадіону, орієнтовно, 3 мільйони гривень. На повне відновлення стадіону, за грубими оцінками, потрібні ще 17 мільйонів.
Стадіон «Локомотив»
До повномасштабного вторгнення «Локомотив», який знаходиться по вулиці Жабинського неподалік Старого кладовища, приймав матчі чемпіонатів області та району з футболу. Тут же свої тренування проводив регбійний «Камелот». Хоча варто нагадати, що ледве не десятиріччя тягнулася історія з планами на відновлення стадіону.
—Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради підготовлена проектно-кошторисна документація реконструкції навчально-тренувальної бази комунального позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу «Десна» Чернігівської міської ради (стадіон «Локомотив»), – відповіла нам заступниця міського голови Чернігова Вікторія Пекур.
Втім, як з’ясувалося, проектно-кошторисна документація реконструкції стадіону, що знаходиться на балансі СДЮШОР «Десна», готувалася ще до повномасштабного вторгнення:
—З боку дороги мали бути адмінбудівлі, там планувалися кімнати для дітей, які будуть приїжджати до нас навчатися – у вигляді інтернату. Перед самим полем мали бути зали – великий та маленький. Але коли у Чернігові вирішили робити палац спорту (його планували збудувати на вулиці Василя Тарновського, – прим.), міський голова на одній з нарад дав доручення спростити (проект реконструкції «Локомотиву», у зв’язку з появою нового палацу спорту, – прим.). Але потім почалося повномасштабне вторгнення…– каже директор СДЮШОР «Десна» Володимир Чуланов.
Очікувалося, що реконструкція стадіону коштуватиме біля 140 мільйонів. Втім, це були оцінки ще за цінами до 24 лютого 2022-го року та до того, як стадіон зазнав руйнувань.
—Були три прильоти по стадіону, пошкоджений паркан з боку цвинтаря та з боку вулиці Жабинського. Плюс дві воронки були прямо на полі. Будівля стадіону, вона і була в аварійному стані, але там повилітали вікна – уламки… – розповідає про пошкодження Володимир Чуланов.
Як ми писали вище, через руйнування ОНСЦ «Чернігів», який був основною тренувальною базою для СДЮШОР «Десна», спортшкола відчуває проблеми – Володимир Чуланов каже, що частину тренувань школярі проводять на «Юності» та «Чернігів-Арені». Але коли на цих стадіонах не вистачає місця (адже там є свої спортшколи), тренуватися доводиться на «Локомотиві». Для цього робітники СДЮШОР власними силами провели роботи:
—Ми провели суботник з тренерами, позасипали ями. Але ніяких ремонтних робіт, до перемоги України, там не робимо. Андрій Васильович Дериземля (очільник міського Управління у справах сім’ї, молоді та спорту, який наразі служить у ЗСУ, – прим.) подавав його у міжнародні гранти. Але поки що чекаємо… – каже Володимир Чуланов.
Наразі стадіон живе – поле не в ідеальному стані (але, поклавши руку на серце, поле на «Локомотиві» й раніше було не ідеальним), а вікна стадіонної будівлі забити дошками. Що ще бентежить – так це пробитий паркан цвинтаря – з-за поля на тебе дивляться хрести чиїхось могил…
Стадіон «Текстильник»
Цей стадіон, що належитькамвольно-суконному комбінату «Чексіл» і розташований поруч із ним, у XXIсторіччі приймав матчі жіночої футбольної Ліги Чемпіонів. Раніше він був домашньою ареною шестикратних чемпіонок України – чернігівського футбольного жіночого клубу «Легенда». Втім, останнє 10-річчя, будемо відверті, «Текстильник» занепадав. Прискорила цей процес ліквідація «Легенди» (футбольна команда була розформована у 2018-му).
Зникнення постійного орендаря стадіону не пішла йому на користь. Хоча іноді тут проводили свої передсезонні спаринги юнацькі команди чернігівської «Десни», загальний стан як поля, так й, особливо, трибун, залишав бажати значно кращого.
Зараз поле заросло бур’янами, вдовж бровок (це місце, де закінчується футбольне поле, — прим.) ростуть вже не просто кущі, а цілі дерева. Та й трибуни обвиті хмелем – тут явно давно не грають у футбол…
Втім, серед цього буйства природи, можна знайти сліди дій білорусо-російських окупантів – на доріжках стадіону де-не-де розкидані таки, на жаль, знайомі кожному чернігівцю сліди від (скоріш за все) касетних снарядів, та й металеві поручні малої трибуни посічені уламками.
Ми намагалися зв’язатися з керівництвом ПрАТ «КСК «Чексіл» для того, щоб отримати інформації щодо ступеню руйнування споруди та того яким бачать на підприємстві майбутнє стадіону.
Втім, знайдені нами контактні телефони виявилися відключеними, а на прохідній комбінату нашому журналісту сказали, що наразі у місті відсутній управляючий «Чексілу», без якого ніхто з працівників компанії не може давати коментарів. Ми готові оприлюднити позицію «Чексілу» з приводу руйнувань стадіону «Текстильник» та перспектив його відновлення, у разі, якщо така позиція надійде.
Що у підсумку?
На трьох з 5 пошкоджених стадіонах є життя. На ще одному (мова про ОНСЦ «Чернігів») теж є щось схоже на рух (адже юні футболісти, хоч й далеко не в кращих умовах, досі тренуються). Умовно «мертвою» виглядає лише одна арена (й ми не певні, що то пов’язане саме з бойовими діями). Тож стадіони Чернігова не мертві.
Але до виходу на «довоєнний» (це слово взято тут у лапки, бо говоримо ми не стільки про 2013-й, скільки про 2021-й рік) рівень потрібно вкласти дуже багато грошей, часу та сил… Й навряд наразі в Україні є стільки вільних ресурсів (бо пріоритети країни, що намагається вигнати загарбника, зрозуміло, інші).
Зі святом, шановні спортсмени! Пробачте, що не дуже весело. Але які часи, така й реальність.
Сєргєй Карась
Чернігівська медіа група
[ad_2]
Источник: 0462.ua