Рада повернула електронне декларування чиновників, але закрила його від людей

Верховна рада ухвалила законопроєкт про відновлення обов’язкового електронного декларування для депутатів та чиновників, яке було призупинено на початку повномасштабної війни, а тепер є однією з вимог міжнародних партнерів. Рішення депутатів можна було б назвати успіхом, якби не одне «але»: реєстр декларацій ще щонайменше рік буде закритим для журналістів та громадськості, якщо президент не ветує законопроєкт. 

Загалом законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування для посадових осіб підтримали 329 парламентарів. Водночас, Рада провалила правку №371 про негайне відкриття декларацій чиновників – вона набрала всього 199 голосів. Слід зауважити, що у повному складі (від присутніх) за негайне відкриття даних електронного декларування проголосували лише дві фракції: «Європейська солідарність» і «Голос»: 22 і 17 голосів відповідно. 

Найменша підтримка у голосуванні за відкриття реєстру у фракції «Батьківщина» та групи «Відновлення України». Але критично важливим стало голосування за цю поправку депутатів правлячої партії «Слуга народу». Тільки 117 депутатів цієї фракції з 191 присутніх підтримали негайне відкриття декларацій чиновників. І хоча нібито більшість «слуг» підтримали цю правку, але далеко не в повному складі, і це стало вирішальним фактором у проваленні негайного відкриття даних електронного декларування.

Чому відновлення та відкриття електронного декларування таке важливе?

Електронне декларування – критично важлива складова антикорупційної реформи в Україні після Революції Гідності. Внаслідок його запровадження у вересні 2016 року наша держава отримала один із найдієвіших інструментів запобігання корупції в публічному секторі. Адже саме він відкрив доступ до інформації про статки осіб, які отримують заробітну плату з кишень платників податків. 

Однак з початком повномасштабного вторгнення з міркувань безпеки декларування для посадовців стало необов’язковим, а Реєстр декларацій закрили для публічного доступу. У підсумку, лише третина всіх державних службовцівнадіслала інформацію про свої статки за 2021 рік. До того ж свої даніне забажав надатижоден представник Офісу Президента чи суддя Конституційного Суду, а з парламенту на такі дії «наважилися» лише 28 нардепів.

За рік великої війни стає зрозуміло: те, що виглядало виправданим рішенням у березні-липні 2022 року, тепер є серйозною перепоною для подальшого втілення реформ і майбутнього відновлення України від наслідків бойових дій. Адже депутати і чиновники, використовуючи фактор війни, ховають свої статки від суспільства.

То чому ж відкриття даних електронного декларування чиновників таке важливе? Кирило Сидорчук, адвокаційний менеджер Transparency International Ukraine наводить у своїй колонці для сайту «Українська правда» кілька головних аргументів.

1. ДОПОМОГА В АНТИКОРУПЦІЙНИХ РОЗСЛІДУВАННЯХ

За результатами Індексу сприйняття корупції Україна набрала 33 бали зі 100 можливих, посівши 116 місце зі 180 держав, і досі перебуває на рівні країн, що розвиваються – поруч з Анголою, Замбією, Монголією, Сальвадором та Філіппінами.

Одна з причин – фактична закритість даних під час воєнного стану у тих сферах, де це не шкодить інтересам безпеки й оборони. Зокрема, відсутність обов’язку у посадовців подавати електронні декларації, а НАЗК – перевіряти їх, створює значну загрозу. Адже без доступу до декларацій практично неможливо притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення та публікації недостовірних даних.

Нещодавні журналістські розслідуванняпро завищення вартості продуктів для військовиків чи неймовірне збагачення одеського військома є красномовними: корупція з України нікуди не зникла. До того ж вона потребує ретельніших зусиль не лише в контексті покарання винних, але й для звуження можливостей для недоброчесної поведінки. Не секрет, що корупція завжди боїться «світла». І насправді більшість тієї інформації про статки чиновників, яка призводила потім до резонансних скандалів і розслідувань, була отримана журналістами і громадськими активістами саме з електронних декларацій чиновників.

2. ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ

З набуттям статусу країни-кандидата на вступ до ЄС Україна отримала рекомендації щодо 7 блоків реформ, одним з яких є посилення боротьби з корупцією. Для того, щоб переконати усіх скептиків і отримати можливість розпочати перемовини про вступ, офіційний Київ має беззастережно виконати усі без винятку умови, не сподіваючись щось доробити потім. 

У текстірекомендаційпрямо не йдеться про електронне декларування. Але на початку лютого 2023 рокупосли країн ЄС, як і країн Великої сімки,закликалидо негайного перезапуску цього антикорупційного інструменту. На думку дипломатів, це«дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади».

Виконувати поради і розпізнавати сигнали, не чекаючи на висунення ультиматумів, – важливе дипломатичне уміння, що впливає і на подальше збереження довіри наших міжнародних партнерів.

3. НОВІ ІНВЕСТИЦІЇ ТА КОШТИ НА ВІДБУДОВУ

Залучення іноземних інвестицій в економіку – окрема болюча розмова. Через високий рівень корупції, повільний темп реформ судової влади, податкової системи та органів правопорядку Україна довгі десятиліття вважалася дужеризиковою для ведення бізнесу країноюу порівнянні зі своїми більш успішними сусідками у Центральній Європі. Все це серйозно гальмувало і темпи приватизації державного та комунального майна, адже закордонні інвестори не особливо поривались брати участь в аукціонах. 

Бізнес, що роками утримувався від інвестицій у розвиток, так само може відмовитись від довгострокового вкладання коштів у відновлення зруйнованої економіки, якщо Україна не поспішатиме з інституційними реформами. Повернення обов’язку декларування – лише крихітний крок у запобіганні такому сценарію.

Як голосували чернігівські депутати

Як відомо, Чернігівщину у Верховній Раді України представляє 8 депутатів: 

• Анатолій Гунько (позафракційний, виключений з фракції «Слуга народу»)
• Олег Семінський («Слуга народу»)
• Максим Зуєв («Слуга народу»)
• Валерій Зуб («Слуга народу»)
• Павло Халімон («Слуга народу»)
• Сергій Гривко («Слуга народу»)
• Валерій Дубіль («Батьківщина»)
• Борис Приходько (депутатська група «Довіра»).

Згідно з оприлюднених даних, з цих восьми депутатів на засіданні парламенту 5 вересня 2023 року були відсутні двоє: Дубіль і Гунько. Четверо депутатів від Чернігівщини з фракції «Слуга народу» проголосували ЗА негайне відкриття декларацій чиновників. Це зробили депутати Гривко, Зуб, Семінський і Халімон. Ще один «слуга народу» Максим Зуєв не голосував за поправку №371 про негайне відкриття декларацій чиновників. Депутат Борис Приходько, який раніше був позафракційним, а зараз входить до складу депутатської групи «Довіра», від голосування утримався.

Останнє слово за Президентом

Громадські активісти і журналісти вимагають у Президента ветувати цей закон та повернути його в парламент, щоб врешті депутати проголосували за негайне відкриття е-декларування. У свою чергу Президент України Володимир Зеленський у середу, 6 вересняна пресконференції з прем’єр-міністром Данії Метт Фредеріксен заявив, що спочатку проконсультується із віце-прем’єром з питань євроінтеграції перед тим, як підписувати закон про поновлення електронного декларування.

«Я маю спершу провести консультації зі Стефанішиною, і потім вирішувати підписувати чи накладати вето», – сказав Зеленський.

Сайт Чернігова 0462.ua