«Я побачив літак і запустив ракету. Потім мені сказали, що я вцілив», — герой з Чернігова, який збив російський літак

Сергій Чижиков миттєво став знаменитим після того, як стало відомо, що він підбив російський літак, що напередодні бомбив Чернігів. «Громадське» поспілкувалося з ним.

Чоловік у мирному житті працював на «Укрпошті», а до того – 20 років у банківській сфері. При цьому він має військову освіту та повернувся на службу в 2014-му, коли виникла потреба захищати Україну від російської навали. Тепер – новий етап його військової кар’єри.

Сергій Чижиков народився у родині військового, у 1989 році закінчив Полтавське ракетно-зенітне училище. Згодом отримав другу вищу – менеджера – і 20 років працював у банківській сфері.

У 2014-му, коли була перша хвиля мобілізації, пішов у першу танкову бригаду. Відновлював техніку, навчав людей і чергував на півночі країни. У 2015 році демобілізувався, а після

«Коли почалася повномасштабна війна рф проти України, я десь до обіду обдумував, а потім зібрався і пішов до військкомату. Дружина у мене – офіцерка, вона розуміє це рішення. Вона також потрапила під обстріли у цій війні. У них загорілося сховище, ледь сама не згоріла, тому зі знайомими виїхала на захід України. Син залишається зі мною у Чернігові. Він також служить», — розповів чоловік.

Каже, в армії не так страшно, як у цивільному житті зараз. І не уявляє, як люди постійно сидять у підвалах і ховаються. «Коли мені видали автомат, стало легше», — зізнається Сергій Чижиков. 

Момент влучання ракетою в російський літак після власного пострілу він не бачив, адже після старту ракети з’являється багато диму.

«Літак, який я збив, був першим збитим над Черніговом. Ти можеш день-два дивитися в небо, чекати, а потім це все відбувається за 10 секунд. Я побачив літак, запустив ракету… З місця, де він впав, підіймався чорний дим. Потім мені підтвердили, що я вцілив. У той момент було стільки адреналіну, що його можна було відрами носити, аж підстрибував. Ми спрацювали добре, за два дні збили три літаки окупанта. Зараз Чернігів вже облітають», — каже пан Сергій.

Після збитого літака чоловік почав отримувати слова подяки. Каже, люди його сприймають, як листоношу, який збив літак.

«Я знаю, що ми переможемо, тому що народ так само піднявся, як і у 2014 році. Тоді у армії нічого не було, нам люди несли все – від сала і до бензину. Зараз куди б ми не заїхали, нас скрізь зустрічають – допомагають ремонтувати техніку, прати речі.

Народ і армія єдині, нас не переможуть. Питання лише часу. Наскільки швидко це відбудеться, залежить не лише від нас, а й від міжнародної спільноти: як нам будуть допомагати зі зброєю, наскільки швидко впаде росія. Вони потроху видихаються», — резюмував чоловік.