[ad_1]
Як часто від наших родичів, друзів, знайомих з інших місцин ми чуємо, що Чернігів неабияк змінився за останні роки? І дійсно, він у буквальному сенсі щодня росте і вшир і вгору.
Можна побачити багато позитивного: стало чистіше, з’явилися нові місця для відпочинку, центральна частина вже більш пристосована для потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Роботи з благоустрою киплять, аж гуде!
Та водночас неозброєним оком видно їхню хаотичність і точковість, що подекуди, навпаки, погіршує зручність користування публічним простором. Стратегія довгострокового розвитку Чернігова залишається незрозумілою, а тим часом місцеву владу й бізнес більше цікавлять мегапроєкти, що принесуть прибуток або виглядатимуть масштабно. Усі інші питання – не на часі.
Дехто скаже, що від нас мало чого залежить. Мовляв, у кого є гроші та повноваження, той і вирішує, яким буде вигляд міста. Насправді ж є чимало інструментів, якими можуть скористатися громадяни. Першими на думку спадають інструменти місцевої демократії: громадські слухання, консультації, петиції або ж акції, протести, демонстрації. Але є ще один дієвий спосіб, поки що новий для нас – використання методів тактичного урбанізму.
Насправді це вже поширена світова практика в області міського дизайну та перепланування. Мова йде про своєрідний рух, який допомагає згуртувати громаду і відвоювати публічні простори через дії, що не вимагають багато часу та ресурсів, проте мають довгострокову перспективу і роблять місто зручнішим для життя. Таким чином, тактичний урбанізм не тільки змінює його, а й формує в громаді розуміння, що багато чого залежить від самих людей і не треба чекати когось зверху, поки «вони хоч щось зроблять».
Локальні малобюджетні ініціативи щодо покращення міста стали дуже популярні у світі з початком кризи 2008 року. «Handmade urbanism», «DIY (do it yourself) urbanism», «quirella», «pop-up urbanism» – усе це різні назви, що означають рух тактичного урбанізму як реалізації малих швидких перетворень для глобальних змін у громаді в майбутньому.
Наведемо кілька практичних прикладів застосування цього підходу в містах.
CHAIR-BOMBING
Головна ідея (з англійської дослівно – «бомбардування стільцями») наступна: там, де був порожній шмат асфальту, ставлять вуличні меблі, наповнюючи відповідний простір життям. Але сенс цієї ініціативи значно глибший. По-перше, меблі виготовляються з вторинної сировини, наприклад непотрібних палет. Таким чином chair-bombing стає екологічним та практичним способом використання цих матеріалів. По-друге, саморобні меблі на вулицях створюють вільні мобільні простори для спілкування та відпочинку громадян, а також туристів, які у свою чергу підживлюють міське життя й торгівлю. А ще завдяки цій ініціативі місто збагачується новими об’єктами інфраструктури. Такий метод широко розповсюджений, наприклад, у Нью-Йорку, де всюди розставлені переносні стільці. Ба більше, вони стали його родзинкою!
ПАРКЛЕТИ
Маючи на меті збільшення зелених зон, винахідливі тактичні урбаністи захоплюють порожні або малопопулярні парковки та створюють нові невеличкі зони відпочинку, кав’ярні, тимчасові ігрові майданчики тощо.
АТАКА ЗЕБРАМИ
Цей прояв тактичного урбанізму характерний для автомобілецентричних міст. Щоб показати муніципальній владі, що пішоходи мають бути головним пріоритетом у транспортній та інфраструктурній політиці, активісти створюють тимчасові зебри в місцях, які, на їхню думку, потребують наземного переходу. Для цього використовують крейду, фарбу, а іноді виготовляють гумові чи картонні об’єкти, щоб надалі їх можна було вільно переміщувати з місця на місце.
ВІДКРИТІ ВУЛИЦІ, АБО ДЕНЬ БЕЗ АВТО
Можливо, у когось думка про день без автомобіля викликає паніку, але в цілій низці країн світу є практика перекриття вулиць на один день для руху подібного транспорту на користь пішоходів, велосипедистів, скейтерів, ролерів тощо або ж для проведення різноманітних публічних заходів. Перша подібна акція пройшла ще в 1965 році в американському Сіетлі. Ця ініціатива створює нові виміри міського простору «для людей та про людей».
СОЦІАЛЬНІ АРТ-ІНТЕРВЕНЦІЇ
Часом через них виникають суперечки: вони є проявами мистецтва чи вандалізму? Проте розміщення художніх витворів та інсталяцій у міському просторі, а подекуди їх трохи агресивне вторгнення, відіграють важливу роль у тактичному урбанізмі. Адже митці, які створюють неймовірні об’єкти стріт-арту, мають на меті не тільки показати саме мистецтво, а й привернути увагу своїми витворами чи перформансами до соціальних проблем.
***
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що велика кількість прикладів різноманітних громадських ініціатив доводять ефективність тактичного урбанізму, а також його здатність формувати в громадах новий світогляд небайдужого жителя міста. А хіба це не саме те, що так необхідне зараз Чернігову?
Із червня цього року громадська організація «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» розпочала реалізацію проєкту «Простір DIY», що дозволить переосмислити та осучаснити простір кампусу цього вишу інструментами співучасного проєктування, тактичного урбанізму і вуличного мистецтва. У планах також створити локальний креативний хаб. Наразі формується група учасників, які пройдуть навчання і безпосередньо залучаться до реалізації задуманого.
Також, окрім осучаснення кампусу, у рамках проєкту відбудеться фестиваль «Простір DIY», на якому будуть презентовані його результати, нові локальні об’єкти інфраструктури та арт-об’єкти. Гості заходу зможуть навіть взяти участь у майстер-класах з апсайклінгу та переробки пластику.
Упровадження останнього в цьому році стало можливим завдяки підтримці «Українського культурного фонду», проте будемо сподіватися, що подібні ініціативи в майбутньому набудуть ширшого застосування серед чернігівців.
[ad_2]
Источник: 0462.ua