Корбан проти Березенка, збанкрутілий «Демарк» та Hollywood. Чернігів у незалежній Україні. Частина 5. Початок 2010-х

30 років тому – 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення Незалежності України. Одним з чотирьох його співавторів був і наш земляк Левко Лук’яненко.

За проголосувала більшість депутатів – 346 із 363, присутніх у залі (усього – 450). З того часу життя країни і Чернігова у тому числі почало новий відлік.

На 30-ту річницю цієї історичної події пропонуємо згадати, яким було життя у Чернігові протягом цих років. Зараз – п’ята частина. Про початок 2010-х у місті над Десною.

2011. Найстарша мама в Україні та Епіцентр

Рік почався з другої пожежі у наметі, де перебували пікетувальники перед Катерининської церквою. Знову без жертв. Знову намет швидко відновили.

Чернігівські вчителі зустріли рік без грудневих зарплат і завершили його так само – без зароблених грошей. Місто вкотре не отримало субвенцію з держбюджета в достатній кількості.

На Кордовці почалися перші спроби вирубати дерева для будівництва нового мікрорайону. Акції протесту і втручання прокуратури у підсумку заблокували процес.

65-річна Валентина Підвербна з Чернігова стала найстаршою породіллею в Україні. Вона змогла зібрати кошти на процедуру штучного запліднення і народила дівчинку.

У мерії пообіцяли побудувати хокейний палац у Горсаду і пряму дорогу на Шерстянку. Перша обіцянка так і не була реалізована, а виконання другої довелося чекати майже 10 років.

Дефіцит «живих» тролейбусів у місті змусив ЧТУ забрати «рогатиків» з маршруту №9, замінивши їх автобусами.

Бум багатодітності. У Чернігові уперше за 5 років народилася трійня. Пізніше цього ж року – друга і третя.

Перший тролейбус зібрали на Чернігівському автозаводі. У квітні він вийшов на вулиці міста.

Ялівщина стає одним з найбільш гарячих питань на сесіях міської ради після того, як у мерії презентували «Детальний план території», яким у лісопарку передбачалася дорога шириною 9 метрів, готель, ресторан, виставковий центр тощо.

За рік у Чернігові відкрилися: розважальний центр «Базис» на Масанах, перший у місті супермаркет «Сільпо», парк-готель «Чернігів» та будівельний гіпермаркет «Епіцентр».

У центрі міста над Стрижнем біля Білого мосту почали пиляти дерева у занедбаному лісопарку. Це почалася підготовка майданчика для майбутнього будівництва житлового будинку на проспекті Перемоги.

Проведено перший літній мультифестиваль «Зелена Сцена», який об’єднав акторів, музикантів, художників, фотографів, поетів, майстрів рукоділля. Серед учасників проєкту – музичні колективи з Чернігова, та інших міст.

2012. Вибух газу і «Тойота» Соколова

Одна людина загинула, і чотири отримали важкі травми в результаті вибуху газу в п’ятиповерховому житловому будинку на вулиці Козацькій у (тоді – 50 років ВЛКСМ). Того ж року людям, які втратили житло виділили по кілька десятків тисяч доларів (у залежності від площі) на купівлю нових квартир.

Під час ремонтних робіт з утеплення фундаменту впала стіна прибудованого до школи №11 спортивного залу.

Уперше в Чернігові комунальники почали боротися з балканською міллю, яка знищує каштани. Перемогти комах так і не вдалося.

У центральному парку культури та відпочинку (Горсад) встановили новий атракціон – «Говерла».

У центрі міста з’явилися перші безкоштовні Wi-Fi-зони від міста та бізнесу.

На Валу відкрили пам’ятник князю Чернігівському і Київському Ігорю.

Міська влада повернули тролейбуси на маршрут №9 – якраз під вибори до Верховної ради. Але не надовго – після виборів знову прибрали.

Участь у виборах взяв діючий мер міста Олександр Соколов. Він програв Валерію Дубілю і залишився на своїй посаді. На іншому окрузі, яких охоплює Чернігів, вже вдруге вибори виграв Владислав Атрошенко.

У Чернігові презентували проєкт капітальної реконструкції Валу. У планах – декоративна металева огорожа по периметру, пам’ятники князю Мстиславу, меценату Григорію Галагану, бюсти губернатора Андрієвського та представників козацької старшини – Василя Дуніна-Борковського, Мартина Небаби, Якова і Семена Лизогубів. Позаду від пам’ятника Шевченка планувалося штучне озеро, а від Дитинця до пагорба Катерининської церкви – пішохідний міст.

Замість усього анонсованого протягом року на Валу з’явився лише новий туалет з новою сантехнікою і плиткою. Платний, але з занадто коротким графіком роботи. Увечері туристи вже не могли потрапити всередину.

Чернігівець Олександр Гашпар подав до суду на Олександра Соколова. Суть позову – неможливість мера обіймати одночасно ще й посаду голови Спілки ветеранів Афганістану. Саме від спілки міський голова отримав нову «Тойоту». Суд першої інстанції погодився з претензіями, але у апеляції Соколов переміг.

Закрився ресторан/нічний клуб «Брюссель», який працював у Чернігові майже 15 років.

На Алеї героїв event-агенція вмонтувала в плитку іменні «весільні зірки». Після обурення чернігівців зірки довелося виймати, Алею ремонтувати і вибачатися перед парами, які повелися на красивий піар-хід і погодилися першими увічнити свої імена на «Алеї кохання».

Міська влада анонсувала глобальну реконструкцію підземного переходу на перехресті двох проспектів. Планувалося, що тут розміститься підземний торговий центр

2013. Ялівщина, убивство дитини і Євромайдан

Спроба програми «Ревізор» завітати до піцерії «Марконі» на вулиці Рокоссовського, завершилася скандалом. Журналістів не пустили, замкнувши двері. Із закладу навіть не випускали відвідувачів. У результаті, один з них розбив скляні вхідні двері і отримав травми. На місце подій викликали міліцію.

На «квадраті» біля «Мегацентру» викопали дві дорослі ялинки для того, щоб звільнити місце для будівництва магазину. Дерева пересадили в Горсад, проте вони не прижилися і загинули.

У місті активно обговорюється ідея встановлення величезного 5-метрового пам’ятника Олександру Довженку на вулиці Серьожнікова.

У червні у лісосмузі за приватним сектором на Кордівці знайдено 4-річного непритомного майже повністю роздягненого 4-річного хлопчика Артема з травмою голови. По дорозі до лікарні він помер від. Він зник попередньої доби. Досить швидко міліція затримала 15-річного сусіда хлопчика – Дмитра Пугача, який за 3 роки до того зарізав пенсіонера. За кілька днів у СІЗО підліток спробував утекти, поранивши заточкою охоронця. На початку наступного року суд відправив убивцю на 14 років за ґрати.

Ялівщину запропонували перетворити на регіональний ландшафтний парк. Але каменем спотикання стали близько 20 гектарів землі, які міська влада «забула» включити до лісопарку. В тому числі – приватні ділянки, які призначені не для будівництва, а для ведення сільського господарства. Головна битва між владою та активістами на наступні багато років – не допустити зміни цільового призначення цих ділянок. Межі РЛП досі не визначені.

У Чернігові випустили перший низькопідлоговий тролейбус «Барвінок». Він відразу опинився у центрі скандалу, оскільки білоруське підприємство «Белкомунмаш» звинуватило чернігівський автозавод у плагіаті. Мовляв, це їхня модель, креслення та іншу документацію на який білоруси передали у Чернігів з метою подальшої співпраці.

Припинила роботу механічна пекарня на вулиці Пушкіна – навпроти будівлі РАЦСу. Планувалося, що тут з’явиться багатоповерхівка.

Поблизу ринка «Нива» прибрали «дорогу життя» – людей з тротуарів, які сиділи вздовж проїзду від вулиці Рокоссовського до дворів багатоповерхівок, переселили на територію біля «купола».

Територію станції «швидкої допомоги» з вулиці Любецької звільнили для майбутнього будівництва, пересиливши медиків до радіозаводської поліклініки.

Чернігів став першим містом в Україні, де влада і міліція силою розігнали Євромайдан – акцію протесту проти зупинки євро інтеграційного курсу України і розвороту на зближення з Росією. Ще до силового розгону у Києві з побиттям студентів, у Чернігові суд заборонив масові акції, а виконавча служба під наглядом силовиків прибрала зі скверу Попудренка намет та аудіотехніку. Не обійшлося без спроби самоспалення.

2014. Крах «Демарку» і загиблі Герої

Перший фольклорний зимовий фестиваль «Коза».

Після ухвалення «законів 16 січня» почалася нова фаза протистояння в рамках Євромайдану. Спроба захоплення облдержадміністрації. Барикади з мішків зі снігом та шин під стінами ОДА. Мирне «захоплення» мітингувальниками приміщень обласної ради.

Гостра фаза – лютий. Трасу з Чернігова до Києва перекривають силовики, аби не допустити приїзду прихильників Євромайдану до столиці. Привід – повідомлення про мінування автомобільного мосту. У місті закриваються магазини, де продають мисливську зброю.

Розстріли у Києві. Серед Героїв Небесної сотні – два уродженці Чернігівської області: 33-річний Василь Прохорський та 34-річний Андрій Мовчан. За рік помер поранений у ті дні 54-річний Віктор Орленко.

У відставку подають головний міліціонер області Олександр Михайлик, голова ОДА Володимир Хоменко. У міській раді безуспішно намагаються звільнити мера Олександра Соколова. Обійшлося лише заміною секретаря: замість регіонала Шеремета ним став бютівець Кухар.

21 лютого активісти демонтують пам’ятник Леніну. Намети з-під стін Катерининської церкви зникають після попередження.

Серія злочинів – нападів на самотніх перехожих. Два таких напади завершилися убивством. Садистів спіймали, ними виявилися 4 неповнолітніх чернігівці, найменшому з яких виповнилося 12 років.

Після початку російської окупації Криму на в’їзді до міста з північно-східного напрямку з’являються блокпости. Створюються підрозділи територіальної оборони

Був волонтерського руху. Для добровольців і армійських підрозділів, які вирушають на Донбас для захисту України від російських військ і місцевих терористів чернігівці збирати продукти, одяг, гроші на обмундирування, плетуть маскувальні сітки і теплі шкарпетки.

Представники «Правого сектору» у Чернігові зупиняють партію «КамАЗів», які назад у Росію намагалися перегнати представники компанії, що займалася постачанням вантажівок в Україну. Машин виставлені на Красній площі. Активісти вимагають перевірити документацію на техніку.

Перші загиблі чернігівці у зоні АТО з Чернігова – Олексій Коновалов, Максим Коваль, Олександр Сабада, Микола Бруй, Артем Рудник, Сергій Нагорний, Дмитро Полегенько, Руслан Джужа…

Паралельно триває мирне життя. У Чернігові триває люстрація чиновників.

На Красній площі під час Велодня встановлено рекорд України зі створення рухомої фігури велосипеда. Участь у флешмобі взяли 1600 велосипедистів.

Подорожчання проїзду: маршрутки підняли ціни з 1,75 до 2,5 гривень, а тролейбуси збільшили тариф на 25 копійок – замість 1,25 грн стало півтори гривні.

Осіння віялові вимкнення електроенергії. З ринків та магазині міста зникають свічки та автономні лампи, які можуть працювати від акумуляторів.

Крах чернігівського банку «Демарк». Вкладники штурмують відділення і центральний офіс на вулиці Ремісничій (тоді – Комсомольська), вимагаючи повернути гроші. Нацбанк визнає «Демарк» неплатоспроможним та ввів тимчасову адміністрацію. Повертати гроші обіцяють за два-три місяці (насправді – на початку наступного року).

Позачергові вибори до Верховної ради на двох чернігівських округах виграють Владислав Атрошенко та його бізнес-партнер Валерій Куліч.

2015. Корбан vs Березенко, Атрошенко vs Соколов

Ще не минуло й року після кривавих подій на Євромайдані, у країні досі тривала люстрація, а чернігівська влада на посаду директора школи №35 призначає депутатку від партії регіонів Людмилу Скоробогатько, відому участю в Антимайдані і висловлюваннями про «бандерлогів». Обуренню чернігівців не було меж – у школі її зустріли активісти і незадоволені батьки. У хід пішов газовий балончик. За три дні жінка під тиском суспільства написала заяву про звільнення.

Протягом року чернігівці близько 10 разів прощалися із загбилими в АТО Героями. Коридор пошани зі вставанням на коліно містяни влаштували для Євгена Кравченка, Євгена Бушніна, Євгена Баришпольця, Андрія Лебедева, Сергія Харитонова, В’ячеслава Барановського, Ігоря Нешка…

Бездіяльність місткої влади призвела до того, що у лютому з Алеї героїв активісти почали самостійно прибирати пам’ятники більшовикам – окупантам України у 1918-20 роках. Першими постраждали бюсти Антонова-Овсієнка та Подвойського. Протягом року – решта. Бюсти перевезли на подвір’я Історичного музею.

Новим головою ОДА став народний депутати Валерій Куліч. На його окрузі були призначені перевибори. Головними дійовими особами тут стали дніпровський бізнесмен і соратник Коломойського Геннадій Корбан та людин з команди Порошенка – Сергій Березенко.

Вибори пройшли влітку і прикували увагу всієї України. Корбан облаштував величезний намет на галявині біля РАЦСу, де роздавав чернігівцім продуктові пакети, за що отримав прізвисько «маршал Гречка». Березенко зробив ставку на сітку «агітаторів» і «оплату» їхньої праці, що мало замаскувати підкуп. Апогей кампанії – заблокований автомобіль з молодиками, у багажнику якого знайшли величезну купу готівки. Табличка Корбана «хочеш писять?», яка була адресована водію автівки (його всю ніч не випускали з машини) з’явилася на усіх телеканалах. Переміг Березенко.

Корбан повернувся у місто восени, коли йому обирали запобіжний захід у суді. Утім, епопея тривала один день, після чого політика перевезли в інше місто.

Ініш скандальні вибори – місцеві – пройшли восени. Діючий мер Олександр Соколов протягнув через міську раду рішення про виділення з міського бюджету допомоги чернігівцям. Усім бажаючим виборцям, які готові були вистояти чергу, роздавали по 500 гривень. Перший тур він виграв, але перед другим цю тактику взяв на озброєння і Владислав Атрошенко. Його 300 гривень кожному виборцю дозволили перемогти саме нардепу.

Ще одна неприємність для Соколова – справа про банкрутство «Домобудівника», якому з бюджету було перераховано майже 5 мільйонів для будівництва житла. Коли з’ясувалося, що будувати немає кому – прокуратура зайнялася мером. Втім, до виборів суд виправдав Соколова.

Тариф на проїду маршрутках знову виріс. Цього разу з 2,5 до 3,5 гривень. Судова тяганина не призвела до зниження цін.

Почалася переатестація міліціонерів, які мали вже працювати у перейменованій поліції. Паралельно тривав набір до лав патрульної поліції. Конкурс – 20 людей на місце.

Поблизу Чернігова на київській трасі стався напад на інкасаторську машину «ПриватБанка». Загинули три співробітника банку, автомобіль було спалено. Зниклі гроші (у різних валютах) на суму близько 15 мільйонів гривень. Як з’ясувалося пізніше, одним із нападників був чернігівець Олександр Маклюк, який також працював у банку. Він відразу звільнився і втік до Росії.

Навпроти Єлецького монастиря почалося скандальне будівництво багатоповерхівки. Протести і суди тривали довго, але не призвели до результату – будівельників покарали незначним штрафом.

Артема Стаха, який тепер очолював комунальне підприємство «Дільниця з контролю за благоустроєм міста», вдруге затримали за хабар. Цього разу йому довелося пріти на угоду зі слідством і відбутися штрафом у 25 тисяч гривень.

На вулицях Чернігова працював «гугломоібль», який робив знімки для сервісу Google Maps.

У вересні відкрився ТРЦ Hollywoodз одним із найбільших в Україні супермаркетом «Сільпо», та з кінотеатром «Мультиплекс».

У місті оголошують війну рекламним скріпкам, які заполонили усі тротуари у центрі міста.